Відкриті уроки

12. 12. 2022 р.

Відкритий урок зарубіжної літератури 

у 5 класі за темою

 "Р. Дал "Чарлі і шоколадна фабрика" 

28.01.2019

Відкритий урок зарубіжної літератури у 7 класі за темою

 "О. Грін "Пурпурові вітрила..."

  

 Інсценівка "Егль і Ассоль"            Гріновськими місцями

    Працюємо з ментальною картою   Складаємо "Карту щастя"

Урок залишив незабутні враження

Прогресивна технологія навчання «Кроссенс» на уроках зарубіжної літератури 

                                                                                «Безумство - діяти по-старому

                                                                     і чекати на нові результати»

                                                                                             А. Енштейн

Кінцевим продуктом, результатом сучасного навчання має бути особистість не стільки з великим запасом знань, скільки  з енциклопедично розвиненою пам’яттю, гнучким розумом, швидкою реакцією на все нове, з розвинутими потребами подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими творчими навичками і здібностями. Основним завданням школи сьогодні є розвиток творчого потенціалу дитини.Це досягається шляхом інновацій – процесу, якого на сучасному етапі неможливо уникнути. Використання нових прогресивних технологій є запорукою успішного сприйняття учнями навчального матеріалу, створення атмосфери саморозвитку та успішної самореалізації учня як суб’єкта навчального процесу. Знати і вміти запроваджувати  інноваційні технології, вміти створити на уроках ситуацію зацікавленості теоретичним матеріалом, дати простір для розкриття учня потрібно для того. Щоб спроектувати і провести ефективний і цікавий для учнів урок.Педагогічна технологія - систематичне та послідовне втілення на практиці заздалегідь спроектованого навчально-виховного процесу(Беспалько В., 1989). Це - системний метод створення, застосування та визначення всього процесу викладання і засвоєння знань із обліком технічних і людських ресурсів, їхньої взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти (визначення ЮНЕСКО).Цього року вивчила і впроваджую в практику роботи нову технологію навчання  – кроссенс.Кроссенс  – асоціативна головоломка нового покоління. Слово «кроссенс» означає  «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови  означає  «перетин слів».Цей вид головоломки винайшли зарубіжні педагоги в 2002 році. Ідея  належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору педагогічних наук, філософу і художнику Володимиру Бусленко.  Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Це  асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти    картинок.Цей вид головоломки винайшли зарубіжні педагоги в 2002 році. Ідея  належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору педагогічних наук, філософу і художнику Володимиру Бусленко.  Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Це  асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти    картинок.Цей вид головоломки винайшли зарубіжні педагоги в 2002 році. Ідея  належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору педагогічних наук, філософу і художнику Володимиру Бусленко.  Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Це  асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти    картинок.                                                

1    2    3                                                     

4    5    6                                                   

7    8    9

Зображення розташовують так, що кожна  картинка має зв'язок із попередньою і наступною,  а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний  зв'язок  між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. Зв’язки в головоломці можуть бути і поверхневими, і глибокими. Починати розгадувати кроссенс можна з будь-якої картинки, що розпізнається, але центральним є квадрат під номером 5.  Центральна картинка, за бажанням автора, може бути пов’язана за змістом зі всіма зображеннями в  кроссенсі.  Але зазвичай потрібно встановити зв’язки по периметру між квадратами 1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8 8-7, 7-4, 4-1 («основа»), а також по центральному хресту між квадратами 2-5, 6-5, 8-5 и 4-5 («хрест»).  Таким чином, кроссенс є сукупністю дванадцяти (за числом сусідніх пар) асоціативних головоломок.  Відповідь не завжди є однозначною, але в більшості випадків ті, хто відгадують, знаходять однаковий ланцюжок асоціацій.
Якщо образи на зображеннях прості і логічні, то для розгадки кроссенса треба лише знання фактів. У такому разі правильна відповідь одна і тематика конкретна.
          При створенні кроссенса можна скористатися таким  алгоритмом: 1. Визначити тематику(загальну ідею).
2. Вибрати  8-9 елементів (образів), що мають відношення до теми. 
3. Знайти зв'язок  між елементами. 
4. Визначити послідовність елементів за типом зв’язку «хрест» і «основа». 5. Сконцентрувати значення в одному елементі (центр – 5-й квадрат). 6. Виділити  відмінні риси, особливості кожного елемента.
7. Підібрати картинки, що ілюструють вибрані елементи (образи). 
8. Замінити вибрані прямі  елементи (записані образи) і асоціації   непрямими,  символічними картинками. 
Побудова асоціативного зв’язку між образами елементів. Для полегшення створення  кроссенса зручно спочатку кожен квадрат заповнити словом (словосполученням) із вибраної теми, а потім замінити його асоціативною картинкою. Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою  нетрадиційної перевірки знань із теми.  Застосування кроссенса на уроці різноманітне, його можна використати: 
1) при формулюванні  теми і мети уроку; 
2) при вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації; 3) при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;
4) при підведенні підсумку роботи на уроці, включити як  рефлексію.
5) повністю урок можна побудувати в формі  кроссенса, тобто дев’ять  елементів кроссенса можуть представляти собою структуру уроку. 
6) кроссенс можна запропонувати учням як творче домашнє завдання. 
Тому кроссенс – головоломка нового покоління, яка поєднує в собі найкращі якості зразу деяких інтелектуальних розваг: загадки, ребусу, головоломки. Кроссенс є прекрасним засобом розвитку  логічного і творчого мислення учнів. Рольові ігри, ігри-головоломки, ігри-естафети — усе це потрібно використовувати в навчанні, періодично чергуючи. Це як певний елемент тренінгу: інформація — і відразу ж закріплення на практиці в доступній формі. Тут (у грі) працюють емоції, а емоційно підкріплена інформація запам'ятовується набагато краще. Для ефективного застосування методу «кроссенс» , зокрема щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його вивчити (а не перетворити технології на безглузді «ігри заради самих ігор»), педагог повинен старанно планувати свою роботу.
Метод «кроссенс» можна поєднати із такими інтерактивними методами, як: робота в малих групах;  робота в парах,  «мозковий штурм»,  «коло ідей»; «мікрофон»;
 Кожна дитина народжується, маючи в собі іскру Божу. Ми — дорослі — не маємо права формувати з неї посередність. Тому не варто розподіляти: ця дитина талановита, а ця — ні. У зв'язку із цим творчі завдання мають бути розраховані не на кілька осіб, а на весь клас. Дитина дуже швидко освоює умови нової гри, вносить щось нове. І завдання педагога — зберегти цю гнучкість розуму для засвоєння нових знань. Адже ми живемо в час, коли життя стрімко змінюється й треба вміти швидко орієнтуватися в нових реаліях. А вчитель повинен зробити перший крок, подаючи приклад нестандартного підходу до навчального матеріалу. 
Зразок  використання  власного кроссенса на уроках зарубіжної літератури 

Тлумачення кроссенсу :

1.     Прапор і карта Японії – представник літератури Японії
2.     Мандрівник під деревом – поет 10  років провів у мандрах
3.    Учитель, учні – мав учнів, навчав їх поетичній майстерності4.     Банани – біля подарованої учнями хижки посадив бананове дерево, її прозвали банановою хижкою, та і псевдонім Басьо означає «банан»5.     Ієрогліф – писав твори ієрогліфами, батько викладав каліграфію - красиве письмо6.     Квітуча сакура, цифра 3 – писав трирядкові вірші, в багатьох описує красу сакури
7.     Гора Фудзі – їй присвячено багато хоку
8.     Метелик, жабка, фіалки – предмет оспівування в хоку
9.     Відповідь:  Мацуо Басьо
(Примітка: картинка під № 9 у квадраті 5  приховується , не проектується, доки учні не відгадають її, тоді встановлюються взаємозв’язки)

Працюємо з кроссенсом на уроці

01.03.2018      Відкритий урок у 7 класі 

 «О. Генрі – майстер новели. Моральні цінності в  новелі «Дари волхвів» (в рамках тижня зарубіжної літератури)

23.02.2017. Відкритий урок "Українська тема в поемі Д. Байрона "Мазепа" (в рамках тижня зарубіжної літератури)  

 

Використаня проектних технологій на уроках зарубіжної літератури

                                                           «У серце ввійде тільки те, що йде від серця»

                                                                                                 Ж. – Ж. Руссо

Необхідність використання у школі нових сучасних педагогічних технологій сьогодні вже не викликає сумнівів. На зміну пасивному учню приходить учень як активний суб’єкт, що здобуває знання. Особливо продуктивним є метод проектів.

 Сьогодні проектна діяльність –  одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції. Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту.

Метод проектів дозволяє розвивати пізнавальні інтереси учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити. Він завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) протягом визначеного часу.

 Учень, працюючи над проектом, проходить стадії: планування; аналізу; синтезу; активної діяльності. Це дає змогу набувати комунікативних навичок та вмінь. Завдяки проектному методу навчання учні усвідомлюють усю технологію розв’язування задач ― від постановки проблеми до здобуття результатів. Метод проектів набув поширення і великої популярності завдяки поєднанню теоретичних знань та їх практичного застосування для розв’язання конкретних проблем дійсності. Чому саме метод проектів? Тому що на своїх уроках учитель повинен зацікавити учнів, викладаючи той чи інший матеріал. «Я знаю, навіщо я навчаюся, де і як я можу ці знання застосувати» - це основна теза сучасного розуміння методу проектів.

На уроках зарубіжної літератури метод проектів надає вчителю безмежні можливості для виконання навчальних завдань і розвитку творчих здібностей учнів. Метод допомагає вирішити низку важливих питань: як підвищити читацьку активність учнів, яким чином перетворити процес читання з обов’язку на частинку дозвілля, як «осучаснити» літературний твір, щоб учень побачив його актуальність, оспівування вічних цінностей і прилучився до цих цінностей. Захоплені проектуванням учні отримують знання з основних теоретико-літературних понять цікаво і нетрадиційно. Проектування заохочує учнів вивчати зарубіжну літературу, вчить оперувати набутими вміннями та навичками в процесі читання оригінальних і перекладних художніх текстів; визначати в прочитаному творі тему, основні проблеми, художні описи; розрізняти сюжет і композицію, основні жанри. Учні обговорюють різні культурні та літературні аспекти, пов’язані з вивченням окремих тем, працюючи як індивідуально, так і в команді.

Залучення до проектної роботи розпочинаю  в 5 класі. А далі планую  проектну діяльність у різних класах відповідно до вікових особливостей учнів.  Якщо об’єднати учнів у невеликі групи (3-5 осіб) і дати їм одне спільне завдання, обумовивши роль кожного учня в його виконанні, моделюється ситуація, де кожен відповідає не лише за результат власної праці, але й, що особливо важливо, за результат всієї групи.

Уроки захисту проектів допомагають створити ситуації невимушеного спілкування, умови для міжособистісного діалогу, де я прагну виступати не пасивним спостерігачем, а спонукаю школярів до висловлення власної думки, зростання учнівської самооцінки. Я намагаюсь, щоб діти відчули себе в ролі дослідників, які здатні розв’язувати поставлене завдання, зробити «відкриття».

Із історії проектної технології

Основоположником педагогічного методу проектів вважається Дж. Дьюї (1859—1952), американський філософ, педагог і психолог. У своїх працях він не вживає слово “проект”, але наголошує на зв’язку школи з життям, з особистим досвідом дитини й досвідом суспільства. На межі 1910 –1920 –х рр. метод проектів входить і в практику вітчизняної школи. Питанням проектних технологій займались Є. Полат, О. Пометун, Л Переверзєв, Л.Ващенко, С.Москвін, П. Архангельський, С. Стефансон, А. Хуторський.

 Визначення поняття “проект” Проект- комплекс пошукових, дослідницьких, графічних та інших видів робіт, виконаних з метою практичного або теоретичного розв’язання значущої проблеми. Є. Полат. Проект – задум, план. С. Ожегов. Проект – це форма організації діяльності у взаємозв’язку її теоретичних і практичних аспектів. С. Кримський. Проект – це задуманий план дій. Тлумачний словник української мови

Роль учителя в проектній діяльності Учитель. Учень. Консультант. Порадник. Координатор. Особистісно орієнтована освіта

            Актуальність методу проектів

 Участь у проектній діяльності сприяє: становленню особистості; розвитку пізнавального інтересу; використанню знань у конкретній діяльності; розвитку дитини через розв’язання проблем; дає їй відчуття успіху й власної значущості від результатів своєї праці; формуванню активної, самостійної й ініціативної позиції учнів у навчанні; реалізації принципу зв’язку навчання з життям; формуванню не лише вміння, а й компетенції. Підготовка і захист проектів є формою діяльності, що сполучає “близьку” і “ далеку” перспективу.

             Проектна діяльність – це розвиток особистості. Учні виконують такі розумові та практичні дії: Виявлення потреби в удосконаленні світу. Розуміння поставленого завдання. Планування остаточного результату. Виконання алгоритму проектування. Внесення корективів у рішення.  Конструктивне обговорення. Вираження задумів. Пошук і знаходження інформації. Складання схем і презентацій, випуск газет, плакатів. Оцінювання результатів. Розуміння критеріїв оцінювання

Переваги методу проектів. В основі методу проектів лежить: досвід творчості, орієнтація в інформаційному просторі, мислення високого рівня, соціальний досвід, науково-дослідницька діяльність, навики публічного виступу, пізнавальні навички, ситуація успіху, конкретна діяльність

Психологічні бар’єри (Що заважає успішному проектуванню).  Незвичне дидактичне середовище. Завдання не мають єдиного правильного розв’язання. Учні очікують або потребують від учителя пояснення. Велика боязнь зробити щось не так. Відсутність чіткої авторської позиції. Недостатній словниковий запас (малий обсяг синонімів, обмежений вибір прислівників, прикметників). Дефіцит ресурсів (часових, фінансових, інформаційних тощо). Відсутність достатніх навичок ораторського мистецтва.

Під час проектної діяльності учні навчаються: планувати свою роботу; використовувати багато джерел інформації; самостійно відбирати і накопичувати матеріал; аналізувати факти; аргументувати думки; приймати рішення; здійснювати дослідження; встановлювати соціальні контакти; розподіляти обов’язки, взаємодіяти одне з одним; презентувати створене перед аудиторією; оцінювати себе та інших. Формування активної, творчої позиції в розв’язанні життєвих проблем

 Із досвіду роботи по використанню проектної технології

 Протягом кількох років ми з учнями активно працювали над таким видом роботи, ну і звичайно є деякі результати,  а є і труднощі у зв’язку із тим, що не всі учні мають можливість працювати із ПК та мережею Internet.

1.      Проектна технологія (довгострокова – 2012 – 2015 н. р.) у виховній роботі з класом на тему: «Бути на Землі Людиною»

     Мета проекту: сприяти вихованню Людей з великої літери – гармонійних,                        інтелектуально і духовно багатих особистостей, справжніх  громадян  і патріотів України на основі морально – етичних та    загальнолюдських цінностей і духовних надбань українського народу

2.       Проект “Гоголь і сьогодення” 1.Презентації з використанням комп’ютерних технологій: Цікаві факти біографії М.В. Гоголя. Гоголь і Полтавщина. Гоголь і Україна. Гоголь і кіно. Літературні та мистецькі зв’язки М.В. Гоголя. Шляхами Гоголя у Європі. Фантастичні елементи у творчості М.В. Гоголя. Гоголь і театр.

 2. Ілюстрації до творів письменника. 3. Творчі роботи. 4. Малюнки. 5. Участь в інсценізації повістей: «Ніч перед Різдвом», «Тарас Бульба». 6. Світлини пам’ятників Гоголю у різних країнах. (Презентація) 7. Випуск шкільної газети  “Вінок Гоголю»

          







                                                        

                                 Сини Тараса Бульби                                                     

     

                                                                                              Оксана і Вакула 

3.      Проектна технологія «Мій Шекспір» (До 450 річчя з дня народження): Презентації:  «Вільям Шекспір», «Шекспір і театр», «Шекспір і балет», «Пам’ятники Шекспіру»,  випуск стінгазети «Загадковий Шекспір» (До 450 річчя з дня народження), обговорення екранізації «Ромео і Джульєтта», інсценізація трагедій: «Ромео і Джульєтта», «Отелло»

                      «Ромео і Джульєтта. На балконі»               

 Стінгазета «Загадковий Шекспір»

4. Проект «Перед пам’яттю поета розступаються сніги. О. С. Пушкін» 

Презентації: «Перед пам’яттю поета розступаються сніги. О. С.

Пушкін», «Портрети Пушкіна роботи різних художників», «Родове 

дерево Пушкіна»; інсценізації: «Пушкін і няня», «Я помню чудное мгновенье»;

творчі роботи: «Ілюструємо вірші О. С. Пушкіна»; кросворд «Пушкін-казкар»;

дослідження «Пушкіну судилося загинути на дуелі»                                                

                                                                          

        

Інсценізація. "Пушкін і Наталія Гончарова"

5.      Проектна технологія «Міфи народів світу».

                Дослідження: «Грецька міфологія»,     «Єгипетська міфологія»,

  «Слов’янська міфологія», «Індійська міфологія»; вернісаж «Ілюструємо зміст   міфу» (малюнки, за кожним з яких можна переказати певний  міф).

6.      «Емблеми та девіз героя».

Протягом навчального року ну і відповідно до певної теми, де можна використати форму    роботи «проект», учні створювали «Емблеми та девіз героя». Це короткий проект триває приблизно 20 хвилин на уроці, або ж є домашнім  завданням для тих,  хто мав бажання створити емблему на комп’ютері. Це також принесло певний результат. Учні більш детальніше звертали увагу на опис того чи іншого предмета, героя твору, опису природи і зміст твору та ін.  

                                                

7.       «Ментальна карта».

Учні на аркуші паперу формату А4 або ватмані за допомогою кольорових олівців або фломастерів чи навіть вирізок з кольорового паперу, що зображають символи твору, чи комп’ютера виконували цю роботу. Ментальна карта використовується для того щоб «застенографувати» ті думки та ідеї, які проносяться в голові, коли учні обмірковують завдання, змогли оформити інформацію так, щоб мозок легко її сприймав.

           
  «Б. Нємцова «Брати-місяці»

              8.      Проект «Срібне століття «російської поезії»

Ключові слова та малюнки символів твору чи теми, що вивчає певний напрям або течію літератури, наносяться на аркуш паперу в порядку, за яким можна відтворити матеріал теми. Наприклад, при вивченні теми «Срібне століття «російської поезії» групи учнів створювали «проекти» певної течії з символікою, за якою її можна розпізнати. (Ментальні карти). Потім захищали свої проекти, тим самим «пояснюючи» матеріал теми.

     Отже, хочу зазначити, що метод проектів не є принципово новим для педагогічної практики, але разом із тим його сьогодні вважають інноваційним. Він стає все більш актуальним тому, що розвиває в дитині уміння адаптуватися у світі, який стрімко змінюється.

         Проектна робота в школі дає учням великі можливості для успішної самореалізації в майбутньому, сприяє розумінню потреби йти до мети шляхом свідомих зусиль.